Земля наш общий дом...

Мир достаточно велик, чтобы удовлетворить нужды любого человека, но слишком мал, чтобы удовлетворить людскую жадность. (Махатма Ганди)

 

                                                      Гімн

Ми Сіль Землі — нащадки славного Богдана!

 

Землі политой кров’ю пращурів, батьків.

 

Окропленной сльозами матерів і нашим потом,

 

Очнись Громада щоби не стати нам «піском»…

 

Наш Світ стає пустелею, та пустота -

 

Де самовідданість, де смак служіння?!

 

Чому на світі зникла доброта?!

 

І між людьми немає розуміння.

 

Світ став пустелею. І вже немов

 

Людей ніщо у ньому не єднає.

 

І хтивість видається за любов.

 

А про любов уже ніхто не знає.

 

Бо їй не вчать. Не вчать уже давно,

 

Що справжнє щастя в тому, щоби дбати

 

Про інших, що в офірі лиш воно

 

Існує в колі і у прагненні віддати.

 

Світ став пустелею. Та віремо!!!

 

Ми здатні ту пустелю оживити.

 

Як віремо, що після довгої зими

 

З'являтимуться знову на ЗЕМЛІ — чудові квіти.

Обсудить у себя 3
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети: